В основі ідеології ВО "Свобода" лежить український націоналізм, центральною складовою якого є Ідея Нації, як найвищої людської цінності. Націоналізм передбачає велику любов своєї Нації,а також захист її інтересів і оборона її природніх прав. Простіше кажучи, це те почуття, коли більше відчуваєш глибоку пошану і прив'язаність до свого, ніж до чужого, готовність захищати все рідне від будь-яких посягань зі сторони.Кожна нація мусить дбати в першу чергу про власні національні інтереси. Усвідомлення цього кожній людині дає націоналізм. Такий стан речей відповідає природним інтересам (духовним і матеріальним) людей і гармонійному їх сприйняттю світу.

Є така думка, нібито націоналізм - це явище, властиве лише Галичині. Насправді ідеї націоналізму, як визволення від окупантів і відновлення власної національної держави Української нації, З'явилася на Наддніпрянщині, тобто на "Великій Україні". Такі відомі ідеологи і засновники націоналістичного руху як М. Міхновський родом з Полтавщини, Д. Донцов із Запоріжжя, М. Сціборський з Житомирщини, О. Ольжич з Київщини, Ю. Липа з Одещини. На землях Центральної і Східної Україниїхні ідеї знали не тільки підтримку, але й реалізацію в процесі національно-визвольної боротьби українців у 20 ст.

Сьогодні українські націоналісти ВО "Свобода" є ідейними наступниками того руху, який змагався протягом 20 ст. за незалежну українську державу. Сьогодні вона існує, але інше завдання націоналізму ще до кінця не виконане - це побудова справжньої національної держави, де титульна нація - українці, будуть повновладними господарями на прадідівській землі, а представникам інших національностей - будуть гарантовані права і свободи, що забезпечують матеріальний добробут і соціальну справедливість, мир і стабільність, а також духовний і творчий розвиток. Тобто,Україна має бути українською не тільки за формою, але й за змістом. Свою мету і завдання ВО "Свобода" обгрунтувала у  "Програмі Захисту Українців" і в проекті "Національної Конституції України".

Патріот любить свою Батьківщину, як певну географічно- територіальну спільноту, її минуле і сучасне, для націоналіста ідеалом є не стільки сама територія, скільки Українська нація, яка на ній проживає, і пов'язана цілим рядом поколінь "мертвих, живих і ненароджених" за Шевченком. Тобто, націоналізм - це думки і дії спрямовані на розвиток, процвітання і могутність нації і оборона цих вартостей власними вчинками і діями.

Є. Коновалець, С. Бандера, Р. Шухевич та багато інших провідників українського націоналістичного руху – це герої, які боролись за українську державу проти німецьких, совєтських, польських і інших окупантів, пожертвувавши при цьому своїм життям і долею власних родин. Тому керівництво держав, які зазіхали на українські землі, називало їх колаборантами, бандитами, іноземними шпигунами, щоб спаплюжити імена захисників нашого народу. Наприклад, їх називають союзниками фашистів і нацистів, історія ж говорить про інше. Степан Бандера був ув’язнений у німецькому концтаборі, брати Бандери загинули в концтаборах Німеччини, схожої долі зазнали і інші провідники українського визвольного руху. Українські націоналісти піддавались репресіям з боку гестапо, а УПА воювала в 1943-1944 рр. проти регулярних німецьких військ. Совєтський режим і сучасні антиукраїнські сили в Україні та за кордоном називають їх бандитами-«бандерівцями» і насильниками над мирним українським населенням. Хіба українці так масово підтримували би бандитів і своїх кривдників, і складали про них пісні? Відповідь очевидна.

Відношення до Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії у Всеукраїнського об'єднання "Свобода" позитивно, тому що ці політично-збройні формації боролись за українську державність і захищали українців від будь-яких окупантів,тому їхні вояки мають бути належно вшановані в нашій державі як герої і оборонці України. Всі спекуляції навколо цього питання вважаємо антиукраїнськими випадами, метою яких є приховування історичної правди і приниження національної честі та гідності українців.

Вінниччина подарувала Україні багато талановитих і героїчних синів і дочок, імена яких несправедливо замовчувані в сучасній Україні. Всі знають діячів совєтської влади, які ніколи не мали ніякого стосунку до Вінниччини, але практично не знають про наших справжніх героїв, захистників нашого рідного краю і народу від ворогів: Івана Богуна і Данила Нечая - козацьких полковників. героїв національно-визвольної війни проти поляків 1648-1657 рр., Устима Кармелюка - поборника проти чужинської панської сваволі на Поділлі упершій половині 19 ст., отаманів Я. Шепеля, Я. Гальчевського і А. Волинця - керівників партизансько-повстанського руху на Поділлі проти червоних окупантів у 1917-1920-х рр., генерала Української Народної республіки Я. Гандзюка. поета-десидента, борця з тоталітарною системою Василя Стуса. Їхні імена повинні стати прикладом до наслідування і дороговказомдля сучасних поколінь подолян, особливо молоді.

Фашизм - це явище, характерне для політичної історії Італії, нацизм - Німеччини. Ці ідеології є більш агресивними і наступальними, і включають в себезневагу до інших націй.Український націоналізм - це явище суто української історії, який ведесвої витоки від національно-визвольних змагань за відновлення Української держави,маєсправедливий визвольний, а не загарбницький характер. Відомі гасла українського націоналізму: "Україна - понад усе", "Воля народам, Воля людині", "Українська Самостійна Соборна Держава", свідчать про намагання українців повернути собі те, що ім належить по праву - рідну незалежну державу, справедливий соціально-економічний лад у ній, а також про повагу до національних прав інших націй. Український націоналізм боровся лише проти тих, хто посягав на право українців жити вільним і незалежним життям на своїй рідній землі.

Націоналісти з повагою ставляться до справедливих вимог інших націй по забезпеченню своїх культурних і економічних інтересів, до їхньої історії та культури, виступають за мирне і справедливе партнерство між різними націями, зокрема в Україні, коли це не шкодить інтересам українців. Тобто націоналізм - це протилежність шовінізму, який змагає до визиску і утисків інших націй, жорстокого поводження з ними. Націоналісти вимагають справедливого задоволення кожній нації своїх потреб та інтересів, умов для вільного державного життя на своїх етнічних землях. В Україні національні меншини повинні підтримувати Українську державу і український рух, отримуючи натомість гарантії на вільний розвиток своєї мови, культури, участі в громадському житті держави.

З росіянами українців пов'язує довга і непроста історія. Українські націоналісти вважають,що співпраця і рівноправне партнерство  з Російською Федерацією можливі і необхідні з точки зору взаємних інтересів обох народів. Але вони реальні за кількох умов. По-перше, за умови визнання України як самодостатньої національної держави, поваги до нашої мови, культури, історії, невтручання у внутрішні справи України. По-друге - забезпечення національних інтересів українців, які проживають в Росії, визнання злочинів колишньої царської і комуністичної систем проти Української нації. Українські націоналісти ставляться з пошаною до кожного народу, але відкидають будь-які зазіхання на національні інтереси українців як нації, і України як держави.

Відповідно до статті 36 Конституції України (Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

Усі об'єднання громадян рівні перед законом zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр ) та Розділу ІІ (2.1. Членом ВО "Свобода" може стати громадянин України, який, відповідно до Конституції України, має право голосу на виборах і який визнає Програму та Статут партії.

2.2. Член ВО "Свобода" не може перебувати в інших політичних партіях.

2.3. Прийняття в члени ВО "Свобода" відбувається шляхом ухвалення рішень міськими комітетами, міськими конференціями (зборами), районними комітетами, районними конференціями (зборами), обласними комітетами, обласними конференціями (зборами), Політвиконкомом, Політрадою та З'їздом ВО "Свобода" на підставі письмової заяви кандидата в члени партії.

2.4. Член ВО "Свобода" має право: брати участь у заходах партії; обирати і бути обраним на керівні посади в партії; вносити пропозиції; обговорювати питання внутрішньої і зовнішньої політики партії; користуватися політичною підтримкою партійної організації у своїй громадській діяльності; брати участь у роботі громадських організацій і рухів, членство в яких не заборонено партійними нормами, затвердженими З'їздом або Політрадою ВО "Свобода".

2.5. Член ВО "Свобода" зобов'язаний: дотримуватися Статуту, інших партійних норм, затверджених З'їздом або Політрадою ВО "Свобода", і керуватися Програмою партії; пропагувати і втілювати в життя Програму партії та працювати для розширення її членства; виконувати розпорядження керівництва партії; сплачувати регулярно членські внески.

2.6. Член ВО "Свобода" не може без вказівки чи погодження партійного керівництва відповідного рівня виступати, підписувати документи, робити публічні заяви від імені партії або її органів.

2.7. Членство у ВО "Свобода" припиняється: за власним бажанням, на підставі письмової заяви члена партії; за рішенням Політради ВО "Свобода", Політвиконкому ВО "Свобода" або З'їзду ВО "Свобода" за порушення Статуту ВО "Свобода" та інших партійних норм, затверджених З'їздом ВО "Свобода" чи Політрадою ВО "Свобода". Припинення членства регламентується окремим положенням, затвердженим відповідно до цього Статуту (https://svoboda.org.ua/party/charter/) Всеукраїнського об'єднання "Свобода"  членство в партії є добровільним і безкоштовним, так як будь-які пільги ставитимуть в не рівні умови позапартійних громадян України.

Національно-культурні справи безперечно є важливими, але не менш актуальними є питання соціального захисту і економічного добробуту українців. Тому Всеукраїнське  об'єднання "Свобода" опрацювало "Програму захисту українців", в якій значну увагу приділено економічним питанням. Зокрема Програма і діяльність "Свободи"  грунтується на ідеях соціального або економічного націоналізму, які передбачають справедливий соціальний лад в державі, розвиток національного товаровиробника, малого і середнього бізнесу, захист національної економіки з боку уряду, утворення міцного середнього класу громадян, як запоруки стабільного розвитку держави. Економічна система повинна служити інтересам звичайних українців, а не приватним особам чи окремим кримінально-олігархічним кланам - це головна теза економічної програми ВО "Свобода".

Ідею люстрації запропонував Олег Тягнибок - лідер ВО "Свобода", подавши свою ідею у вигляді законопроекту, який був відхилений Верховною Радою України. Головна суть ідеї полягає у відстороненні від влади комуністів, кадебістів, кучмістів, регіоналів, і забороні посідати державні посади. Тобто, проводиться чистка державного апарату від людей, які заплямували служінням попередньому окупаційному режиму і олігархічному сучасному, під час правління якого Україна була тотально пограбована економічно. Шляхом люстраціїпройшли всі країни Центральної і Східної Європи, які знаходились під прямим чи опосередкованим впливом комуністичної системи. Тому вони сьогодні набагато випереджають Україну за своїм рівнем політичного та соціально-економічного розвитку.

Позиція ВО "Свобода" по відношенню до церкви і релігійного життя в Україні є чіткою: в Україні мусить бути єдина національна помісна церква з центром у Києві, яка буде запорукою збереження міжконфесійного миру, припинення релігійного розколу між українцями і маніпуляцій навколо цього питання, а також гарантом розбудови міцної української держави, побудованої на визначних моральних і духовних засадах.

Такі слова сказав Леонід Кучма, який безпосередньо для цього нічого не зробив, і тим самим кинув тінь на національну ідею, яка є об'єднавчим і могутнім фактором розвитку в будь-якій країні. Тому, після здобуття Україною незалежності, серйозних змін в політичному, економічному і культурному житті, на жаль, не відбулось, за невеликими вийнятками. В чому ж причина? Аж ніяк не в незалежності, а в тому, що влада в Україні не змінилась від совєтських часів, не було проведено люстрації. Всі керівні посади дістались колишнім партійно-номенклатурним діячам, вихованим на комуністичних міфах, які вчасно перефарбуваашись в патріотів і демократів вчинили небачене розкрадання природніх і національних багатств в Україні. За весь період нашої державності влада в державіще ні разу не належала націоналістам. Тому, саме прихід нової національної єліти, позбавленої "совкового" рабського світогляду, вихованої на справжніх українських національних традиціях, зможе дати надію на швидкі і радикальні дії в житті Української нації.Націонал- демократи і демо-ліберали не здатні на рішучі діїв силу своєї невпевненості й слабкості, прогнилості власної ідеології, яка базується на матеріальному споживанні. Тому вони не зможуть усунути від влади кримінально-олігархічний капітал, який бореться в Україні за збереження своєї влади. Лише віддані національній ідеї борці зможуть вивести націю на потрібний шлях об'єднання, державницької сили і подальшого національного розвитку.

Чечельницька районна організація Всеукраїнського об'єднання "Свобода" була заснована 26 квітня 2005 року і з моменту заснування її очільником є Воліковський Валентин Михайлович 22 сiчня 1975 року народження, громадянин України, проживає на території України, освіта вища, приватний підприємець, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Свобода", проживає в селі Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області, судимість відсутня.

На даний момент інтереси територіальної громади Чечельниччини представлені в Чечельницькій районній раді депутатами від ВО "Свобода" Воліковським Валентином Михайловичем,  Шевчук Оленою Володимирівною та Кичею Михайлом Леонідовичем, а в Ольгопільській сільській раді трьома депутатами: Когут Олександром Вікторовичом, Шпильовою Іриною Василівною та Воліковською Наталією Володимирівною.

За результатами парламентських виборів 2012 року Всеукраїнське об'єднання "Свобода" здобуло 37 депутатських мандатів (25 – за виборчим списком і 12 – у мажоритарних округах). Ще один мандат кандидат від ВО "Свобода" Юрій Левченко не отримав унаслідок фальсифікацій на скандально відомому на всю країну 223-му окрузі (згідно з політичними домовленостями з ВО "Батьківщина" та партією "УДАР", у разі призначення виборів у цьому окрузі зазначені політичні сили готові підтримати Юрія Левченка як єдиного кандидата від об'єднаних сил опозиції).

За Всеукраїнське об'єднання "Свобода", згідно з офіційними результатами, проголосували 2 мільйони 129 тисяч 933 виборця, що складає 10,44% від кількости виборців, які проголосували на парламентських виборах.

Уперше в українському парламенті є фракція націоналістів – у Верховній Раді VII скликання Всеукраїнське об'єднання "Свобода" сформувало четверту за чисельністю фракцію. Її головою став лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок, заступниками – Андрій Мохник та Руслан Кошулинський (після його обрання віце-спікером парламенту заступником голови фракції ВО "Свобода" у Верховній Раді України став Олексій Кайда).

Уперше заступником Голови Верховної Ради України став націоналіст. За поданням голів трьох опозиційних фракцій – "Свободи", "УДАРу" і "Батьківщини" – парламент обрав заступника Голови Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Руслана Кошулинського заступником Голови Верховної Ради.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" у виборчій програмі ставило два завдання:

1. Негайно законними методами усунути від влади режим олігархічної диктатури, ліквідувати наслідки його правління та не допустити реваншу.

2. Утілити в життя чіткий план всеосяжних докорінних перетворень у державі згідно з ключовими положеннями Програми захисту українців Всеукраїнського об'єднання "Свобода" за принципом: "Своя влада – Своя власність – Своя гідність".

Для виконання першого завдання Всеукраїнське об'єднання "Свобода" активно співпрацює з иншими опозиційними силами – "Батьківщиною" та "УДАРом". Вагомим результатом спільної діяльности опозиційних фракцій стало те, що вперше у законодавчому органі держави народні депутати почали виконувати норму Конституції України та Регламенту Верховної Ради щодо персонального голосування.

Питання забезпечення персонального голосування не вирішено повністю, але навіть у такому стані, коли окремі народні депутати час від часу, ховаючись, голосують за инших, вся країна побачила, що провладні сили у парламенті мають серйозні проблеми. При тому, що у фракції Партії регіонів спільно з їхніми сателітами комуністами та частиною позафракційних депутатів наявна формальна більшість, їм переважно не вдавалося забезпечити необхідну кількість голосів за потрібні чинному режимові рішення. Свідченням цьому є ухвалення лише 26 законопроєктів із 70, поданих урядом Азарова. Загалом протягом І півріччя 2013 року провладній "більшості" вдалося ухвалити такі рішення всього двічі, і то в "неприродний" спосіб – 4 квітня на так званому "виїзному засіданні" на Банковій та 4 липня шляхом порушень Регламенту ВРУ, зокрема принципу персонального голосування, купівлі "тушок" та повного напруження зусиль, аби зібрати потрібну кількість провладних депутатів у сесійній залі. Щодо частини рішень, ухвалених 4 липня 2013 року, народні депутати від "Свободи", "УДАРу" і "Батьківщини" зареєстрували проєкт постанови про їх скасування.

Це свідчить про те, що Президент Янукович фактично втратив контроль над парламентом. Верховна Рада стала ще одним осередком опору антинародній українофобській політиці режиму Януковича. І це при тому, що усі опозиційні фракції не мають достатньої кількости голосів, щоб ухвалювати рішення в парламенті.

Активність "Свободи" під час блокування трибуни і фізичних протистоянь у сесійній залі засвідчила зміну балансу сил у парламенті: провладні депутати вже не б'ють опозиціонерів, як було у Верховній Раді VI скликання, а постійно наголошують, що вони "проти силового вирішення питань у законодавчому органі".

"Свобода" у парламенті продемонструвала дієвий метод боротьби з "тушками". Обструкція, влаштована народним депутатам Табаловим перед відкриттям роботи парламенту, призупинила процес "тушкування". На жаль, наші політичні партнери не взяли цей метод на озброєння, що потягло за собою подальше "тушкування", хоча й доволі повільне.

Фракція ВО "Свобода" у парламенті систематично змушує парламентаріїв під час виступів у Верховній Раді дотримуватися статті 10 Конституції України, яка визначає українську мову як єдину державну. Внаслідок цих дій переважна більшість російськомовних депутатів у своїх виступах набагато частіше послуговується державною мовою.

Політичні експерти відзначають, що перша в історії України націоналістична фракція у Верховній Раді України, яку утворили народні депутати від ВО "Свобода" за результатами парламентських виборів 2012 року, якісно змінила найвищий законодавчий орган держави.

Оригінал на сторінці: Звіт про діяльність фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" у Верховній Раді України VII скликання (з 12.12.2012 по 05.07.2013). 1. Вступ

Чечельницькі свободівці покращили свій результат на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року

На даний момент не обов'язково особисто бачитись з депутатом, щоби поставити йому запитання. Електронне звернення до депутатів Чечельницької районної ради від ВО «Свобода» жителі району можуть зробити за адресою https://www.svoboda-chechelnik.com/electronic-address/  а вже потім можна безпосередньо в листі домовитись про зустріч. Листи обробляються щоденно.